Мовлення малюків

Розвиваємо мовлення малюків

З початком навчального року у вихователів груп раннього віку з'являється багато турбот. У групу прийшли нові дітки — ще зо­всім маленькі, «домашні». Вихователю треба мати багато сил та тер­піння, щоб діти освоїлися, звикли до незнайомих людей і нових умов. Потрібно багато чого навчити малюків. Насамперед, докласти зусиль до розвитку їхнього мовлення, адже без нього діти не лише не можуть гармонійно розвиватися, а й відчувають себе безпорадними — їх не розуміють.

З яким же мовленнєвим багажем приходять діти раннього віку у дитячий садок?

Активний словник дітей у дворічному віці складається переваж­но з іменників та дієслів і становить за дослідженнями різних авто­рів 50 — 200 слів. Третій рік життя є дуже важливим етапом у розви­тку мовлення малюків. За цей рік словник має значно збагатитись і становити 800 — 1000 слів, якими дитина активно користується. Діти мають навчитися висловлюватися реченнями, вживати майже всі частини мови. Тож треба буде подолати неабиякі труднощі на шляху розвитку мовлення, і допомогти у цьому має вихователь.

Роль вихователя у розвитку мовлення малюків

Коли дитина починає відвідувати дошкільний заклад, її життя повніс­тю змінюється. Вона «відривається» від батьків і більшу частину часу про­водить в оточенні інших дорослих. Саме вони значною мірою створюють те мовленнєве середовище, у якому зростає дитина, і яке безпосередньо впливає на її мовленнєвий розвиток.

Що ж має робити вихователь, щоб забезпечити комфортне перебу­вання кожної дитини у дошкільному закладі, і створити такі умови, за яких діти активно набуватимуть мовленнє­вого досвіду?

Поради вихователям щодо мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

Велику увагу приділяйте інтонаційній забарвленості мовлення. Малюки дуже реагують на тон голосу. Хоча вони ще не розуміють багато слів, але за тоном вихователя можуть зрозуміти чи він задово­лений, чи ні. При відповідній інтонації діти розуміють про який роз­мір предметами яку вдачу людини йдеться. Але з інтонаціями треба бути обережними. Від занадто театрального, дуже інтонаційно за­барвленого мовлення дорослих діти втомлюються, а тому мозок дає команду «вимикатися» і діти вихователя вже не чують. Тож слід чер­гувати емоційне забарвлення зі спокійним, тихим мовленням.

Якнайбільше розмовляйте з дітьми. Слід не просто давати вка­зівки, а розмовляти. Адже від мовлення, яке буде чути дитина, зале­жить обсяг її пасивного словника, який згодом стане активним. Якщо вихователь візьме за правило все пояснювати малюкам, то вони скоро звикнуть прислуховуватися до його мовлення. Скажімо, вихователь збирає дітей на прогулянку. Його мовлення може бути приблизно та­ким: «Діти, ми йдемо на вулицю. Там зараз прохолодно, тому що осінь. Тож треба тепло одягнутися. Зараз ми одягнемо теплі речі: штанці, светри, кофточки і шапочки. Нам буде тепло. Ми будемо гуляти та ди­витися на жовті листочки». Речення мають бути короткими, складати­ся переважно з іменників та дієслів. Поступово у мовлення слід вво­дити прикметники та займенники. Наприклад: «Подивіться, у Катрусі штани червоні, а у Микити сині», «Чиї це червоні штани? (Мої.) Чия червона шапка? (Моя.) Чий червоний светр? (Мій.)».

Використовуйте малі віршовані форми. У роботі з дітьми ран­нього віку вихователю слід широко застосовувати віршовані фоль­клорні твори та вірші українських авторів. Вони допоможуть звер­нути увагу дітей на певні дії та досягти бажаних результатів під час різних режимних моментів. Ми пропонуємо вірші (див. Додаток), які можна використати:

Ø     під час годування дітей;

Ø     під час гігієнічних процедур у ванній кімнаті;

Ø     під час одягання (роздягання) дітей;

Ø     під час укладання дітей спати тощо.

Таких віршів є дуже багато. їх можна підібрати на свій смак. Звіс­но, дуже добре, коли вихователь знає напам'ять і доцільно викорис­товує малі віршовані форми, але їх спеціально вчити не обов'язково. Вірші можна надрукувати і розмістити у файлах у зручних для вихова­теля місцях.

Дуже важливо правильно підбирати і використовувати твори. Вірш має бути невеликим, складатися переважно із іменників та діє­слів. Під час проведення рухливих ігор, ігор-забавлянок використову­ють більш ритмічні вірші з чіткими фразами, а перед сном, прийомом їжі, на вечірній прогулянці — більш спокійніші, з розміреним ритмом.

Активізуйте мовлення дітей. Для цього можна скористатися різними прийомами, зокрема дуже ефективним є прийом спільного декламування знайомого вірша, коли діти промовляють останнє слово кохного рядка, наприклад:

­Їхав лис через … (ліс),

Лисенятам капці… (віз).

Щоб соснові… (шишки)

Не кололи … (ніжки).

Продовжити роботу з віршем можна, використавши ілюстра­ції до нього. Слід показати картинку з зображенням лиса, яка дасть змогу активізувати мовлення дітей за допомогою запитань. Скажімо так: «Їхав лис через ліс. Подивіться — це лис. Лис рудий. Скажи, Петрику, рудий». (Рудий.) «Який, Оксанко, лис?» (Рудий.) «Ще лис хитрий. Який лис?» (Хитрий.)

Потім показати кар­тинку з зображенням лі­су. При цьому мовлення вихователя може бути таким: «Це — ліс. У лісі росте багато дерев. Дере­ва бувають великі (мож­на руки підняти вгору, потягнутися), а бувають маленькі (можна присіс­ти, руки опустити додо­лу). Які бувають дерева?» (Великі, маленькі.) Якщо діти не відповідають на запитання, треба підняти руки вгору або опустити їх донизу і нага­дати їм, якими бувають дерева. Покажіть на картинці велике дерево: «Скажи, Оленко, яке це дерево?» (Велике.) Покажіть — маленьке: «Скажи, Сергійку, а це яке дерево?» (Маленьке.)

Якщо є можливість, варто показати дітям справжню шишку, заохочуючи їх до дій та мовлення: «Це шишка. Доторкніться до неї. (Діти по черзі кладуть долоньки на шишку.) Шишка колеться?» (Ко­леться.) «Вона колюча. Яка шишка? іКо.иоча.) «А якщо стати на шишку босою ніжкою, то буде боляче?' (Так. Буде боляче.) «Тож лис купив лисенятам капці, щоб шишки не кололи ніжки. Шишка вирос­ла на високому дереві, яке називається сосна. (Слід показати зобра­ження сосни на картинці.і Як називається дерево, Катрусе?» (Со­сна.) «Ця шишка виросла на сосні, тому її називають соснова. То яка це шишка, Сергійку?» (Соснова.) «Правильно, соснова шишка».

Нагадаємо, що речення повинні бути короткими. Якщо введено нове слово, наприклад «сосна», треба вживати його у кожному ре­ченні, не замінюючи на слова «у ньому», «на ньому».

Так потрібно відпрацьовувати кожен вірш.

Увага! Слід пам'ятати, щоб слово з пасивного словника пере­йшло в активний, дитина має промовити його багато разів у різних ситуаціях, будь-то гра чи режимні моменти. Однак не треба переобтяжувати дитину великою кількістю слів. Якщо від дитини вимагати вимовляти занадто багато складних, дов­гих слів, результат може бути сумним — заїкання.

Широко використовуйте вправи для пальчиків. Це дуже важ­ливо для розвитку мовлення. Тут вам стануть у пригоді ігри-забав-лянки, як-от: «Сорока-ворона», «Ладки-ладусі», «Іде коза рогата», «Оцей пальчик», «Пальчику, пальчику, де ти був?». Адже діти дуже люблять дії з мовним супроводом. Корисні й ігри, у які можна грати з підгрупою дітей.

Наприклад, гра-імітація «Два півники»

Два півники, два півники

Горох молотили, (Імітація рухів молотьби ціпком)

Дві курочки-чубарочки

До млина носили.         (Імітація несіння мішка на плечах)

Цап меле, цап меле.        (Колові рухи руками)
Коза насипає,      (Імітація рухів насипання)

А маленьке козенятко

На скрипочці грає.       (Імітація гри на скрипці).

Через деякий час діти почнуть повторювати вірш за вихователем.

 

Робота з батьками

Надзвичайно важливою є робота з батьками. Адже найчастіше батьки не знають як саме спілкуватись з маленькою дитиною, у які ігри грати, які казки читати. Тому або занадто «сюсюкають», або по­водяться з дитиною, як з дорослою, вимагаючи від неї те, що вона зробити ще не в змозі. Слід учити батьків вибирати казки та тво­ри відповідно до віку дітей. Краще купити збірку народних казок для найменших, ніж енциклопедію для шко­лярів. Дітям раннього віку варто розповідати казки з багаторазови­ми повтореннями, як-то: «Ріпка», «Колобок», «Коза-дереза» тощо. Та­ку казку дитині легше запам'ятати і відтворити.

Якими здібними не були б малюки, само­стійно вони не зможуть дізнатися про прості речі, що їх оточують. Будьте для батьків екс­пертом, у якого можна отримати корисну пора­ду та відповідь на будь-яке запитання щодо ви­ховання дитини. Більше розповідайте про свою роботу. Не думайте, що батьки знають чи здогадуються, чого ви навчили їхню дитину. Пока­жіть їм свою роботу з дитиною під час відкритого заходу або у відеозапису. Це сприятиме ознайомленню батьків з прийомами розвитку мовлення дітей, спонукатиме частіше спілкуватися зі своїми дітьми.

Використання віршів під час різних режимних моментів

 

Під час годування дітей

Ігри-забавлянки

Гу-ту-ту! Гу-ту-ту!

Вари кашу круту,

Підливай молочка.

Погодуй козачка!

Печу, печу хлібчик

Дітям на обідчик:

Меншому — менший,

Старшому — більший,

Шусть у піч, шусть у піч.

Галина Демченко

Таня

Це ж чому завжди у Тані

Щічки свіжі та рум'яні?

А тому, що Таня наша

Їсть і борщ, і хліб, і кашу!

Володимир Ладижець

Хитрий зуб

Ой, болить у мене зуб,

Бо не хоче їсти суп.

Хоче меду,

Хоче грушку,

Хоче теплую Пампушку.

А як ще дасте сметани,

Вмить боліти перестане!

Під час гігієнічних процедур у ванній кімнаті

 

Грицько Бойко

…Хлюп, хлюп, водиченько,

Хлюп, хлюп на личенько,

І на ручки, і на ніжки

Хлюп, хлюп, хлюп!

 

Галина Демченко

Водичка

Наберу з криниці

Свіжої водиці,

Буду умивати,

Буду промовляти:

 — Водичко, водичко,

Умий Олі личко,

Рожеве та біле,

Як яблучко спіле!

 

Під час одягання (роздягання) дітей

Ігри-забавлянки

Кую-кую чобіток,

Подай, бабо, молоток —

Не подаси молотка —

Не підкую чобітка.

 

Гудзик-пудзик розгойдався,

Із ниточки обірвався,

Упав на цибулю,

Набив собі гулю.

Валентина Каменчук

Їхав лис через ліс.

Лисенятам капці віз.

Щоб соснові шишки

Не кололи ніжки.

Вадим Крищенко

Вишиванка

Мама вишила мені

Квітами сорочку

Квіти гарні, весняні:

 — На, вдягай, синочку.

 

Під час укладання дітей спати

 

Гра-забавлянка

Ой люлечки, люлі,

Нашнули гулі

Та й сіли на люлі.

А люлечка хить, хить,

А дитинка спить, спить.

              Платон Воронько

Ходить сон коло хати

Ходить сон коло хати,

Сивий сон, волохатий.

В нього білі подушки,

Ковдрочка із вати,

Роздає смачні ріжки

Всім, хто буде спати.

Під час ігрової діяльності

Грицько Бойко

Лікар

Лялька Алла

Хвора стала —

Другий день уже лежить;

Лялька Алла

З ліжка впала

В неї ніженька болить.

Агнія Барто

Конячка

Я люблю кокячуу сиву,

Причешу їй гарногриву,

Гребінцем пригладжу хвостик

І поїду верхи б гості.

Під час спостереження за погодою

Володимир Лучук

Сіла хмара на коня

Сіла хмара на коня:

Хмара хмару догани.

Вітер збоку як набіг —

Збив коня відразу з ніг.

Випустила хмара віжки

І пішла за обрій пішки.

Тамара Коломієць

Дощик

Крапа дощик-накрапайчик,

Барабанить в барабанчик,

Бубонить у бубонець,

Щоб усі ішли в танець.

Дата публікації: 21:34 04.11.2016
Завідувач

Шевченко Людмила Олексіївна

Консультативний центр
Пошук